Pathways and Roadsless of Education during the COVID-19 Pandemic

Pathways and Roadsless of Education during the COVID-19 Pandemic

До друку подав Стефан Лашин | slaszyn@aol.com | (516) 582-0258

Резолюція учасників IX польсько-українського наукового форуму у Любліні, Польща, 12 травня 2022 року:

Ми, учасники IX Наукового форуму польських та українських освітян, що відбувся 11-13 травня 2022 року в Люблінському університеті Марії Кюрі-Склодовської, беремо у науковому дискурсі актуальні наукові та освітні проблеми, які є предметом дослідження та аналіз у наших братніх країнах щодо проблем віртуальної освіти.

Ми хочемо, щоб цей двосторонній науковий форум слугував подальшому поглибленню співпраці польських та українських освітян, популяризації взаємних наукових і дидактичних досягнень, зміцненню дружніх уз і став основою для подальшої наукової, дослідницької та освітньої співпраці.

Цьогорічний форум відбувся у надзвичайно драматичний час, пов’язаний з агресією Російської Федерації щодо нашого східного сусіда. Ми цінуємо героїчну боротьбу українського народу, захищаємо свободу, суверенітет та територіальну цілісність України, і водночас захищаємо цінності, які так дорогі нам в Об’єднаній Європі, як: демократія, свобода та мирна співпраця між націй.

Висловлюємо глибоку пошану та віддаємо шану Героям України, заявляючи також про подальшу допомогу розвитку та відбудові суверенної, демократичної України!

Слава Україні, Героям слава.


Двосторонні наукові конференції вчених з Польщі та України проводяться кожні три роки. Попередня така зустріч відбулася у 2019 році і стосувалася питань миротворчої освіти. Російська Федерація не хотіла, щоб Україна розвивалася мирно як у міжнародних, так і у внутрішніх відносинах. Навіть тоді ми не могли мовчати перед обличчям російського вторгнення до Криму.

Коли ми розлучалися з академічною спільнотою Переяславського університету в Україні в листопаді 2019 року, ми ще не знали, що через кілька місяців буде пандемія, тож викладацькі комісії обох країн погодилися, що головною темою IX Польсько-українського/Українсько-польського Форуму буде освіта під час пандемії COVID-19.

Ми також зовсім не перудбачували, що Україна, яка так чудово розвивалась, зазнає такої трагічної агресії, руйнувань і масових злочинів. Таким чином ми по-особливому переживаємо екзистенційні трагедії жителів України, для яких тисячі поляків відкрили власні домівки, приймаючи біженців, переважно матерів з дітьми, щоб їхні чоловіки та брати могли воювати на захисті їхню батьківщину.
Драматично звучить теза президента Національної академії педагогічних наук України професора Василя Кремєня: Все на землі починається з людини. Це воно. Людство все ще переживає дегуманізацію в результаті збройних конфліктів, джерелом яких є не світ тварин, нелюдських істот, а знаходиться в людині, нібито розумній істоті.

Цьогорічний Форум який був організований Інститутом педагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні спільно з Академією спеціальної освіти Марії Гжегожевської у Варшаві зібрав понад 150 учасників в аудиторії Інституту педагогіки UMCS, серед яких понад двадцять професорів з України, переважно із західної частини цієї країни. Делегацію українських науковців очолила проф. Неллі Ничкало, науковий секретар, член Національної академії педагогічних наук України (НАПН). Здавалося б, що дворічні наукові дослідження вчених обох країн, зосереджені на питаннях освіти під час пандемії Covid-19, будуть неадекватні ситуації сусідньої країни, яка переживає з 2014 року, і в умовах надзвичайно драматичний вимір внаслідок вторгнення військ російського агресора від 24 лютого 2022 року. Проте, як наголошують академіки України, незважаючи на триваючу війну та збитки, що завдалися, також в інфраструктурі вищої освіти та освіти, у їхній країні продовжується процес навчання дітей та підлітків, проводяться наукові дослідження. , особливо в педагогічних науках із впровадженням нової системи шкільної та програмно-методичної освітньої реформи. Обмін результатами досліджень періоду пандемії наочно підтвердив, що цей час не був втрачений для освітніх рішень, адже парадоксальним чином він підготував українське суспільство до дистанційної освіти, яка стала необхідністю майже на всій території цієї країни внаслідок бойових дій та знищення мирного населення, у тому числі вчених, вчителів та позашкільних вчителів.

Лекція члена НАНП в Україні проф. Лариси Лукянової, яка розповіла про вплив пандемії Covid-19 на вищу освіту та шляхи подолання її наслідків у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Дослідження охопило 424 повні відповіді, отримані від вищих навчальних закладів у 109 країнах. Після їх систематизації та аналізу вона вказала на причини негативного впливу пандемії COVID-19 на вищу освіту, а саме обмеження мобільності студентів вищих навчальних закладів для навчання вдома та за кордономю На 89 відсотках університетів довелося призупинити науково-дослідницьку практику та студентську практику. Тоді більшість міжнародних та національних конференцій було скасовано. Виникли проблеми з порушенням психічного самопочуття студентів, зокрема відчуття самотності, підвищена невпевненість, надмірна драматизація ситуації, стреси, порушення сну тощо компетентностей та необхідної мотивації до самоосвіти та використання цифрових платформ. За дослідженням Лукянової – понад 56 відсотків. студентів вважали ситуацію пандемії однозначно негативною щодо інтернатної освіти. Цікаво, що близько 30 відсотків. молоді висловлювали позитивну думку про цифрову освіту. Фінансове становище вишів погіршилося через необхідність перерозподілу державних фінансів на охорону здоров’я та соціальний захист. За словами професора, освіта була однією із сфер суспільного життя, яка найбільше постраждала в перші місяці пандемії. Знизилася кількість заявок на підвищення кваліфікації в науці. Більше половини вищих навчальних закладів припинили роботу або були повністю закриті, а решта перейшли на дистанційну освіту. Були й такі несприятливі явища, як використання молоддю онлайн-курсів сумнівної якості, неможливість їх повної перевірки чи прояви недобросовісності під час здачі та іспиту. Польська вища освіта та наука зазнали таких самих явищ. Позитивним наслідком дистанційного навчання внаслідок пандемії стала дуже хороша підготовка дітей, підлітків та дорослих до спілкування в умовах воєнного часу.

Ректори університетів України та директори наукових інститутів НАНП, які не змогли приїхати до Польщі, у тому числі президент НАНП проф. Василь Кремень, записав свої виступи, завдяки чому учасники Форуму мали змогу ознайомитися з результатами своїх досліджень, а також з дослідницькими проектами, які здійснюються у співпраці з технічними університетами наших країн та університетами. Один із таких проектів обговорював проф. Валерій Биков, директор Інституту оцифровки освіти, член НАНП України, щодо спільного створення першої міжнародної цифрової освітньої енциклопедії з науковцями Познанського технологічного університету.

Очевидним фактом було те, що під час Форуму розглядалися питання освіти та виховання в посттоталітарних країнах та країнах, які постраждали від тоталітаризму (расизму) у ХХІ столітті. Лекції на цю тему читали професори – Богуслав Сліверський з Лодзінського університету (Польща), та психолог, Михайло Найдьонов – директор Інституту рефлексивних і спеціалізаційних досліджень (Україна). Польський педагог послався на результати психоаналітичних і біографічних досліджень періоду, зокрема, с дитинствa Гітлера, Сталіна та Путіна, що підтверджує правильність: насильство починається в середовищі природної соціалізації, у родинному домі, де деякі дорослі – батьки чи опікуни дітей – знущаються над ними. Майже з початку 20 століття в педагогіці йде війна між прихильниками авторитарного виховання, виховання в послуху і послуху з представниками антиавторитарної та гуманістичної педагогіки, тобто педагогіки, яка підтримує дитину та її гідність. Ми, як педагоги, зобов’язані працювати над його вилученням із повсякденного життя, щоб – як наполягав філософ Теодор Адорно – «Аушвіц більше ніколи не повториться. Нам потрібно дізнатися про механізми, які роблять людей здатними на такі дії, ми повинні самі показати їм ці механізми і, пробудивши загальне усвідомлення цих механізмів, намагатися не дати людям стати такими знову».

Михайло Найдьонов сказав, що лицемірство в суспільствах передує виникненню воєн і тиранії. Війна Росії проти України – це напад тоталітаризму на людську цивілізацію загалом. Тоталітаризм використовує технології для створення альтернативної (помилкової) свідомості насамперед у власному суспільстві, перетворюючи державу на терористичну машину шляхом залякування, арештів, підробок та інформаційних блокад. Тому на Форумі йшлося про те, як освіта та наука можуть допомогти подолати воєнні травми, руйнування, жорстокість та знищення мирного населення.

Проф. Богуслав Сліверський, Лодзинський університет, Польща – автор тексту
Стефан Лашин, Лонг-Айленд, США – мовна консультація і подав до друку

Leave a Reply

Your email address will not be published.

For security, use of Google's reCAPTCHA service is required which is subject to the Google Privacy Policy and Terms of Use.

I agree to these terms.